| оборо́нник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | оборо́нник | оборо́нники |
| родовий | оборо́нника | оборо́нників |
| давальний | оборо́нникові, оборо́ннику | оборо́нникам |
| знахідний | оборо́нника | оборо́нників |
| орудний | оборо́нником | оборо́нниками |
| місцевий | на/в оборо́нникові, оборо́ннику | на/в оборо́нниках |
| кличний | оборо́ннику | оборо́нники |
| [рідко] |