оборо́нниця – іменник жіночого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | оборо́нниця | оборо́нниці |
родовий | оборо́нниці | оборо́нниць |
давальний | оборо́нниці | оборо́нницям |
знахідний | оборо́нницю | оборо́нниць |
орудний | оборо́нницею | оборо́нницями |
місцевий | на/в оборо́нниці | на/в оборо́нницях |
кличний | оборо́ннице | оборо́нниці |
[рідко] |