обороноспромо́жний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обороноспромо́жний | обороноспромо́жна | обороноспромо́жне | обороноспромо́жні |
родовий | обороноспромо́жного | обороноспромо́жної | обороноспромо́жного | обороноспромо́жних |
давальний | обороноспромо́жному | обороноспромо́жній | обороноспромо́жному | обороноспромо́жним |
знахідний | обороноспромо́жний | обороноспромо́жну | обороноспромо́жне | обороноспромо́жні |
орудний | обороноспромо́жним | обороноспромо́жною | обороноспромо́жним | обороноспромо́жними |
місцевий | на/в обороноспромо́жному, обороноспромо́жнім | на/в обороноспромо́жній | на/в обороноспромо́жному, обороноспромо́жнім | на/в обороноспромо́жних |