| оборо́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | оборо́тний | оборо́тна | оборо́тне | оборо́тні |
| родовий | оборо́тного | оборо́тної | оборо́тного | оборо́тних |
| давальний | оборо́тному | оборо́тній | оборо́тному | оборо́тним |
| знахідний | оборо́тний | оборо́тну | оборо́тне | оборо́тні |
| орудний | оборо́тним | оборо́тною | оборо́тним | оборо́тними |
| місцевий | на/в оборо́тному, оборо́тнім | на/в оборо́тній | на/в оборо́тному, оборо́тнім | на/в оборо́тних |