оборі́г – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | оборі́г | оборо́ги |
родовий | оборо́гу | оборо́гів |
давальний | оборо́гу, оборо́гові | оборо́гам |
знахідний | оборі́г | оборо́ги |
орудний | оборо́гом | оборо́гами |
місцевий | на/в оборо́гу | на/в оборо́гах |
кличний | оборо́гу* | оборо́ги* |