обпа́рений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обпа́рений | обпа́рена | обпа́рене | обпа́рені |
родовий | обпа́реного | обпа́реної | обпа́реного | обпа́рених |
давальний | обпа́реному | обпа́реній | обпа́реному | обпа́реним |
знахідний | обпа́рений, обпа́реного | обпа́рену | обпа́рене | обпа́рені, обпа́рених |
орудний | обпа́реним | обпа́реною | обпа́реним | обпа́реними |
місцевий | на/в обпа́реному, обпа́ренім | на/в обпа́реній | на/в обпа́реному, обпа́ренім | на/в обпа́рених |