| обпереза́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обпереза́тися, обпереза́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обпережі́мося, обпережі́мось, обпережі́мся | |
| 2 особа | обпережи́ся, обпережи́сь | обпережі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обпережу́ся, обпережу́сь | обпере́жемося, обпере́жемось, обпере́жемся |
| 2 особа | обпере́жешся | обпере́жетеся, обпере́жетесь |
| 3 особа | обпере́жеться | обпере́жуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обпереза́вся, обпереза́всь | обпереза́лися, обпереза́лись |
| жін.р. | обпереза́лася, обпереза́лась | |
| сер.р. | обпереза́лося, обпереза́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обпереза́вшись | ||