обпе́ртий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обпе́ртий | обпе́рта | обпе́рте | обпе́рті |
родовий | обпе́ртого | обпе́ртої | обпе́ртого | обпе́ртих |
давальний | обпе́ртому | обпе́ртій | обпе́ртому | обпе́ртим |
знахідний | обпе́ртий, обпе́ртого | обпе́рту | обпе́рте | обпе́рті, обпе́ртих |
орудний | обпе́ртим | обпе́ртою | обпе́ртим | обпе́ртими |
місцевий | на/в обпе́ртому, обпе́ртім | на/в обпе́ртій | на/в обпе́ртому, обпе́ртім | на/в обпе́ртих |