обпило́вник – іменник чоловічого роду, істота | ||
(робітник) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | обпило́вник | обпило́вники |
родовий | обпило́вника | обпило́вників |
давальний | обпило́вникові, обпило́внику | обпило́вникам |
знахідний | обпило́вника | обпило́вників |
орудний | обпило́вником | обпило́вниками |
місцевий | на/в обпило́вникові, обпило́внику | на/в обпило́вниках |
кличний | обпило́внику | обпило́вники |
[рідко] |