| обпира́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (притулятися) | ||
| Інфінітив | обпира́тися, обпира́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обпира́ймося, обпира́ймось | |
| 2 особа | обпира́йся, обпира́йсь | обпира́йтеся, обпира́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обпира́тимуся, обпира́тимусь | обпира́тимемося, обпира́тимемось, обпира́тимемся |
| 2 особа | обпира́тимешся | обпира́тиметеся, обпира́тиметесь |
| 3 особа | обпира́тиметься | обпира́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обпира́юся, обпира́юсь | обпира́ємося, обпира́ємось, обпира́ємся |
| 2 особа | обпира́єшся | обпира́єтеся, обпира́єтесь |
| 3 особа | обпира́ється | обпира́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обпира́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обпира́вся, обпира́всь | обпира́лися, обпира́лись |
| жін. р. | обпира́лася, обпира́лась | |
| сер. р. | обпира́лося, обпира́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обпира́вшись | ||