| | |
| обпира́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (притулятися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обпира́тися, обпира́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обпира́ймося, обпира́ймось |
| 2 особа | обпира́йся, обпира́йсь | обпира́йтеся, обпира́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпира́тимуся, обпира́тимусь | обпира́тимемося, обпира́тимемось, обпира́тимемся |
| 2 особа | обпира́тимешся | обпира́тиметеся, обпира́тиметесь |
| 3 особа | обпира́тиметься | обпира́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпира́юся, обпира́юсь | обпира́ємося, обпира́ємось, обпира́ємся |
| 2 особа | обпира́єшся | обпира́єтеся, обпира́єтесь |
| 3 особа | обпира́ється | обпира́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обпира́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обпира́вся, обпира́всь | обпира́лися, обпира́лись |
| жін. р. | обпира́лася, обпира́лась |
| сер. р. | обпира́лося, обпира́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обпира́вшись |
