| обпира́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (притуляти) | ||
| Інфінітив | обпира́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обпира́ймо | |
| 2 особа | обпира́й | обпира́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обпира́тиму | обпира́тимемо, обпира́тимем |
| 2 особа | обпира́тимеш | обпира́тимете |
| 3 особа | обпира́тиме | обпира́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обпира́ю | обпира́ємо, обпира́єм |
| 2 особа | обпира́єш | обпира́єте |
| 3 особа | обпира́є | обпира́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обпира́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обпира́в | обпира́ли |
| жін. р. | обпира́ла | |
| сер. р. | обпира́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обпира́вши | ||