обпови́тий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обпови́тий | обпови́та | обпови́те | обпови́ті |
родовий | обпови́того | обпови́тої | обпови́того | обпови́тих |
давальний | обпови́тому | обпови́тій | обпови́тому | обпови́тим |
знахідний | обпови́тий | обпови́ту | обпови́те | обпови́ті |
орудний | обпови́тим | обпови́тою | обпови́тим | обпови́тими |
місцевий | на/в обпови́тому, обпови́тім | на/в обпови́тій | на/в обпови́тому, обпови́тім | на/в обпови́тих |