обпога́нюватися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | обпога́нюватися, обпога́нюватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обпога́нюймося, обпога́нюймось | |
2 особа | обпога́нюйся, обпога́нюйсь | обпога́нюйтеся, обпога́нюйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обпога́нюватимуся, обпога́нюватимусь | обпога́нюватимемося, обпога́нюватимемось, обпога́нюватимемся |
2 особа | обпога́нюватимешся | обпога́нюватиметеся, обпога́нюватиметесь |
3 особа | обпога́нюватиметься | обпога́нюватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обпога́нююся, обпога́нююсь | обпога́нюємося, обпога́нюємось, обпога́нюємся |
2 особа | обпога́нюєшся | обпога́нюєтеся, обпога́нюєтесь |
3 особа | обпога́нюється | обпога́нюються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обпога́нюючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обпога́нювався, обпога́нювавсь | обпога́нювалися, обпога́нювались |
жін. р. | обпога́нювалася, обпога́нювалась | |
сер. р. | обпога́нювалося, обпога́нювалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
обпога́нювавшись |