| | |
| обпога́нювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обпога́нювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обпога́нюймо |
| 2 особа | обпога́нюй | обпога́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпога́нюватиму | обпога́нюватимемо, обпога́нюватимем |
| 2 особа | обпога́нюватимеш | обпога́нюватимете |
| 3 особа | обпога́нюватиме | обпога́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпога́нюю | обпога́нюємо, обпога́нюєм |
| 2 особа | обпога́нюєш | обпога́нюєте |
| 3 особа | обпога́нює | обпога́нюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обпога́нюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обпога́нював | обпога́нювали |
| жін. р. | обпога́нювала |
| сер. р. | обпога́нювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обпога́нюваний |
| Безособова форма |
| обпога́нювано |
| Дієприслівник |
| обпога́нювавши |
