| обпога́нювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обпога́нювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обпога́нюймо | |
| 2 особа | обпога́нюй | обпога́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обпога́нюватиму | обпога́нюватимемо, обпога́нюватимем |
| 2 особа | обпога́нюватимеш | обпога́нюватимете |
| 3 особа | обпога́нюватиме | обпога́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обпога́нюю | обпога́нюємо, обпога́нюєм |
| 2 особа | обпога́нюєш | обпога́нюєте |
| 3 особа | обпога́нює | обпога́нюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обпога́нюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обпога́нював | обпога́нювали |
| жін. р. | обпога́нювала | |
| сер. р. | обпога́нювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обпога́нюваний | ||
| Безособова форма | ||
| обпога́нювано | ||
| Дієприслівник | ||
| обпога́нювавши | ||