| | |
| обпо́ювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обпо́ювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обпо́юймо |
| 2 особа | обпо́юй | обпо́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпо́юватиму | обпо́юватимемо, обпо́юватимем |
| 2 особа | обпо́юватимеш | обпо́юватимете |
| 3 особа | обпо́юватиме | обпо́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпо́юю | обпо́юємо, обпо́юєм |
| 2 особа | обпо́юєш | обпо́юєте |
| 3 особа | обпо́ює | обпо́юють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обпо́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обпо́ював | обпо́ювали |
| жін. р. | обпо́ювала |
| сер. р. | обпо́ювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обпо́юваний |
| Безособова форма |
| обпо́ювано |
| Дієприслівник |
| обпо́ювавши |
