обра́зливий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обра́зливий | обра́злива | обра́зливе | обра́зливі |
родовий | обра́зливого | обра́зливої | обра́зливого | обра́зливих |
давальний | обра́зливому | обра́зливій | обра́зливому | обра́зливим |
знахідний | обра́зливий | обра́зливу | обра́зливе | обра́зливі |
орудний | обра́зливим | обра́зливою | обра́зливим | обра́зливими |
місцевий | на/в обра́зливому, обра́зливім | на/в обра́зливій | на/в обра́зливому, обра́зливім | на/в обра́зливих |