обремі́жений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обремі́жений | обремі́жена | обремі́жене | обремі́жені |
родовий | обремі́женого | обремі́женої | обремі́женого | обремі́жених |
давальний | обремі́женому | обремі́женій | обремі́женому | обремі́женим |
знахідний | обремі́женого, обремі́жений | обремі́жену | обремі́жене | обремі́жених, обремі́жені |
орудний | обремі́женим | обремі́женою | обремі́женим | обремі́женими |
місцевий | на/в обремі́женому, обремі́женім | на/в обремі́женій | на/в обремі́женому, обремі́женім | на/в обремі́жених |