обрива́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обрива́льний | обрива́льна | обрива́льне | обрива́льні |
родовий | обрива́льного | обрива́льної | обрива́льного | обрива́льних |
давальний | обрива́льному | обрива́льній | обрива́льному | обрива́льним |
знахідний | обрива́льний | обрива́льну | обрива́льне | обрива́льні |
орудний | обрива́льним | обрива́льною | обрива́льним | обрива́льними |
місцевий | на/в обрива́льному, обрива́льнім | на/в обрива́льній | на/в обрива́льному, обрива́льнім | на/в обрива́льних |