обри́вковий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обри́вковий | обри́вкова | обри́вкове | обри́вкові |
родовий | обри́вкового | обри́вкової | обри́вкового | обри́вкових |
давальний | обри́вковому | обри́вковій | обри́вковому | обри́вковим |
знахідний | обри́вковий | обри́вкову | обри́вкове | обри́вкові |
орудний | обри́вковим | обри́вковою | обри́вковим | обри́вковими |
місцевий | на/в обри́вковому, обри́вковім | на/в обри́вковій | на/в обри́вковому, обри́вковім | на/в обри́вкових |