| | |
| обри́джувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обри́джувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обри́джуймо |
| 2 особа | обри́джуй | обри́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обри́джуватиму | обри́джуватимемо, обри́джуватимем |
| 2 особа | обри́джуватимеш | обри́джуватимете |
| 3 особа | обри́джуватиме | обри́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обри́джую | обри́джуємо, обри́джуєм |
| 2 особа | обри́джуєш | обри́джуєте |
| 3 особа | обри́джує | обри́джують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обри́джуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обри́джував | обри́джували |
| жін. р. | обри́джувала |
| сер. р. | обри́джувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обри́джуваний |
| Безособова форма |
| обри́джувано |
| Дієприслівник |
| обри́джувавши |
