| обри́джувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обри́джувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обри́джуймо | |
| 2 особа | обри́джуй | обри́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обри́джуватиму | обри́джуватимемо, обри́джуватимем |
| 2 особа | обри́джуватимеш | обри́джуватимете |
| 3 особа | обри́джуватиме | обри́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обри́джую | обри́джуємо, обри́джуєм |
| 2 особа | обри́джуєш | обри́джуєте |
| 3 особа | обри́джує | обри́джують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обри́джуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обри́джував | обри́джували |
| жін. р. | обри́джувала | |
| сер. р. | обри́джувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обри́джуваний | ||
| Безособова форма | ||
| обри́джувано | ||
| Дієприслівник | ||
| обри́джувавши | ||