| обри́длий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обри́длий | обри́дла | обри́дле | обри́длі |
| родовий | обри́длого | обри́длої | обри́длого | обри́длих |
| давальний | обри́длому | обри́длій | обри́длому | обри́длим |
| знахідний | обри́длий, обри́длого | обри́длу | обри́дле | обри́длі, обри́длих |
| орудний | обри́длим | обри́длою | обри́длим | обри́длими |
| місцевий | на/в обри́длому, обри́длім | на/в обри́длій | на/в обри́длому, обри́длім | на/в обри́длих |