| оброни́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (згубити щось; сказати щось мимохідь) | ||
| Інфінітив | оброни́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оброні́мо, оброні́м | |
| 2 особа | оброни́ | оброні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оброню́ | обро́нимо, обро́ним |
| 2 особа | обро́ниш | обро́ните |
| 3 особа | обро́нить | обро́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | оброни́в | оброни́ли |
| жін.р. | оброни́ла | |
| сер.р. | оброни́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обро́нений | ||
| Безособова форма | ||
| обро́нено | ||
| Дієприслівник | ||
| оброни́вши | ||