| обру́буваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обру́буваний | обру́бувана | обру́буване | обру́бувані |
| родовий | обру́буваного | обру́буваної | обру́буваного | обру́буваних |
| давальний | обру́буваному | обру́буваній | обру́буваному | обру́буваним |
| знахідний | обру́буваний | обру́бувану | обру́буване | обру́бувані |
| орудний | обру́буваним | обру́буваною | обру́буваним | обру́буваними |
| місцевий | на/в обру́буваному, обру́буванім | на/в обру́буваній | на/в обру́буваному, обру́буванім | на/в обру́буваних |