| обру́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обру́чний | обру́чна | обру́чне | обру́чні |
| родовий | обру́чного | обру́чної | обру́чного | обру́чних |
| давальний | обру́чному | обру́чній | обру́чному | обру́чним |
| знахідний | обру́чний | обру́чну | обру́чне | обру́чні |
| орудний | обру́чним | обру́чною | обру́чним | обру́чними |
| місцевий | на/в обру́чному, обру́чнім | на/в обру́чній | на/в обру́чному, обру́чнім | на/в обру́чних |