| обру́ч – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | обру́ч | обручі́ |
| родовий | обруча́ | обручі́в |
| давальний | обручу́, обруче́ві | обруча́м |
| знахідний | обру́ч | обручі́ |
| орудний | обруче́м | обруча́ми |
| місцевий | на/в обручі́, обручу́ | на/в обруча́х |
| кличний | обру́чу* | обручі́* |