обру́шений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обру́шений | обру́шена | обру́шене | обру́шені |
родовий | обру́шеного | обру́шеної | обру́шеного | обру́шених |
давальний | обру́шеному | обру́шеній | обру́шеному | обру́шеним |
знахідний | обру́шений | обру́шену | обру́шене | обру́шені |
орудний | обру́шеним | обру́шеною | обру́шеним | обру́шеними |
місцевий | на/в обру́шеному, обру́шенім | на/в обру́шеній | на/в обру́шеному, обру́шенім | на/в обру́шених |