| обру́шитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обру́шитися, обру́шитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обру́шмося, обру́шмось | |
| 2 особа | обру́шся | обру́штеся, обру́штесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обру́шуся, обру́шусь | обру́шимося, обру́шимось, обру́шимся |
| 2 особа | обру́шишся | обру́шитеся, обру́шитесь |
| 3 особа | обру́шиться | обру́шаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обру́шився, обру́шивсь | обру́шилися, обру́шились |
| жін.р. | обру́шилася, обру́шилась | |
| сер.р. | обру́шилося, обру́шилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обру́шившись | ||