| обрю́зглий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обрю́зглий | обрю́згла | обрю́згле | обрю́зглі |
| родовий | обрю́зглого | обрю́зглої | обрю́зглого | обрю́зглих |
| давальний | обрю́зглому | обрю́зглій | обрю́зглому | обрю́зглим |
| знахідний | обрю́зглий | обрю́зглу | обрю́згле | обрю́зглі |
| орудний | обрю́зглим | обрю́зглою | обрю́зглим | обрю́зглими |
| місцевий | на/в обрю́зглому, обрю́зглім | на/в обрю́зглій | на/в обрю́зглому, обрю́зглім | на/в обрю́зглих |
| [рідко] | ||||