| обрябі́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (збентежитися) | ||
| Інфінітив | обрябі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обрябі́ймо | |
| 2 особа | обрябі́й | обрябі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обрябі́ю | обрябі́ємо, обрябі́єм |
| 2 особа | обрябі́єш | обрябі́єте |
| 3 особа | обрябі́є | обрябі́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обрябі́в | обрябі́ли |
| жін.р. | обрябі́ла | |
| сер.р. | обрябі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обрябі́вши | ||