| обряджа́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обряджа́тися, обряджа́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обряджа́ймося, обряджа́ймось | |
| 2 особа | обряджа́йся, обряджа́йсь | обряджа́йтеся, обряджа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обряджа́тимуся, обряджа́тимусь | обряджа́тимемося, обряджа́тимемось, обряджа́тимемся |
| 2 особа | обряджа́тимешся | обряджа́тиметеся, обряджа́тиметесь |
| 3 особа | обряджа́тиметься | обряджа́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обряджа́юся, обряджа́юсь | обряджа́ємося, обряджа́ємось, обряджа́ємся |
| 2 особа | обряджа́єшся | обряджа́єтеся, обряджа́єтесь |
| 3 особа | обряджа́ється | обряджа́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обряджа́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обряджа́вся, обряджа́всь | обряджа́лися, обряджа́лись |
| жін. р. | обряджа́лася, обряджа́лась | |
| сер. р. | обряджа́лося, обряджа́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обряджа́вшись | ||