| обря́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обря́дний | обря́дна | обря́дне | обря́дні |
| родовий | обря́дного | обря́дної | обря́дного | обря́дних |
| давальний | обря́дному | обря́дній | обря́дному | обря́дним |
| знахідний | обря́дний | обря́дну | обря́дне | обря́дні |
| орудний | обря́дним | обря́дною | обря́дним | обря́дними |
| місцевий | на/в обря́дному, обря́днім | на/в обря́дній | на/в обря́дному, обря́днім | на/в обря́дних |
| [рідко] | ||||