| | |
| обрі́внювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обрі́внювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обрі́внюймо |
| 2 особа | обрі́внюй | обрі́внюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обрі́внюватиму | обрі́внюватимемо, обрі́внюватимем |
| 2 особа | обрі́внюватимеш | обрі́внюватимете |
| 3 особа | обрі́внюватиме | обрі́внюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обрі́внюю | обрі́внюємо, обрі́внюєм |
| 2 особа | обрі́внюєш | обрі́внюєте |
| 3 особа | обрі́внює | обрі́внюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обрі́внюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обрі́внював | обрі́внювали |
| жін. р. | обрі́внювала |
| сер. р. | обрі́внювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обрі́внюваний |
| Безособова форма |
| обрі́внювано |
| Дієприслівник |
| обрі́внювавши |
