| обрі́внювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обрі́внювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обрі́внюймо | |
| 2 особа | обрі́внюй | обрі́внюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обрі́внюватиму | обрі́внюватимемо, обрі́внюватимем |
| 2 особа | обрі́внюватимеш | обрі́внюватимете |
| 3 особа | обрі́внюватиме | обрі́внюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обрі́внюю | обрі́внюємо, обрі́внюєм |
| 2 особа | обрі́внюєш | обрі́внюєте |
| 3 особа | обрі́внює | обрі́внюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обрі́внюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обрі́внював | обрі́внювали |
| жін. р. | обрі́внювала | |
| сер. р. | обрі́внювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обрі́внюваний | ||
| Безособова форма | ||
| обрі́внювано | ||
| Дієприслівник | ||
| обрі́внювавши | ||