обрі́дчастий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обрі́дчастий | обрі́дчаста | обрі́дчасте | обрі́дчасті |
родовий | обрі́дчастого | обрі́дчастої | обрі́дчастого | обрі́дчастих |
давальний | обрі́дчастому | обрі́дчастій | обрі́дчастому | обрі́дчастим |
знахідний | обрі́дчастий | обрі́дчасту | обрі́дчасте | обрі́дчасті |
орудний | обрі́дчастим | обрі́дчастою | обрі́дчастим | обрі́дчастими |
місцевий | на/в обрі́дчастому, обрі́дчастім | на/в обрі́дчастій | на/в обрі́дчастому, обрі́дчастім | на/в обрі́дчастих |