| обрікува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | обрікува́тися, обрікува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обріку́ймося, обріку́ймось | |
| 2 особа | обріку́йся, обріку́йсь | обріку́йтеся, обріку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обрікува́тимуся, обрікува́тимусь | обрікува́тимемося, обрікува́тимемось, обрікува́тимемся |
| 2 особа | обрікува́тимешся | обрікува́тиметеся, обрікува́тиметесь |
| 3 особа | обрікува́тиметься | обрікува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | обріку́юся, обріку́юсь | обріку́ємося, обріку́ємось, обріку́ємся |
| 2 особа | обріку́єшся | обріку́єтеся, обріку́єтесь |
| 3 особа | обріку́ється | обріку́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обріку́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обрікува́вся, обрікува́всь | обрікува́лися, обрікува́лись |
| жін. р. | обрікува́лася, обрікува́лась | |
| сер. р. | обрікува́лося, обрікува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обрікува́вшись | ||