обсліди́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | обсліди́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обсліді́мо, обсліді́м | |
2 особа | обсліди́ | обсліді́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обсліджу́ | обслідимо́, обсліди́м |
2 особа | обсліди́ш | обслідите́ |
3 особа | обсліди́ть | обслідя́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | обсліди́в | обсліди́ли |
жін.р. | обсліди́ла | |
сер.р. | обсліди́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
обслі́джений | ||
Безособова форма | ||
обслі́джено | ||
Дієприслівник | ||
обсліди́вши |