обслі́дуватися – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
Інфінітив | обслі́дуватися, обслі́дуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обслі́дуймося, обслі́дуймось | |
2 особа | обслі́дуйся, обслі́дуйсь | обслі́дуйтеся, обслі́дуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обслі́дуватимуся, обслі́дуватимусь | обслі́дуватимемося, обслі́дуватимемось, обслі́дуватимемся |
2 особа | обслі́дуватимешся | обслі́дуватиметеся, обслі́дуватиметесь |
3 особа | обслі́дуватиметься | обслі́дуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | обслі́дуюся, обслі́дуюсь | обслі́дуємося, обслі́дуємось, обслі́дуємся |
2 особа | обслі́дуєшся | обслі́дуєтеся, обслі́дуєтесь |
3 особа | обслі́дується | обслі́дуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обслі́дуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обслі́дувався, обслі́дувавсь | обслі́дувалися, обслі́дувались |
жін. р. | обслі́дувалася, обслі́дувалась | |
сер. р. | обслі́дувалося, обслі́дувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
обслі́дувавшись |