| обста́вити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обста́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обста́вмо | |
| 2 особа | обста́в | обста́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обста́влю | обста́вимо, обста́вим |
| 2 особа | обста́виш | обста́вите |
| 3 особа | обста́вить | обста́влять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обста́вив | обста́вили |
| жін.р. | обста́вила | |
| сер.р. | обста́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обста́влений | ||
| Безособова форма | ||
| обста́влено | ||
| Дієприслівник | ||
| обста́вивши | ||