| обсте́жити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обсте́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обсте́жмо | |
| 2 особа | обсте́ж | обсте́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обсте́жу | обсте́жимо, обсте́жим |
| 2 особа | обсте́жиш | обсте́жите |
| 3 особа | обсте́жить | обсте́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обсте́жив | обсте́жили |
| жін.р. | обсте́жила | |
| сер.р. | обсте́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обсте́жений | ||
| Безособова форма | ||
| обсте́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| обсте́живши | ||