| обсто́ювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обсто́ювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обсто́юймо | |
| 2 особа | обсто́юй | обсто́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обсто́юватиму | обсто́юватимемо, обсто́юватимем |
| 2 особа | обсто́юватимеш | обсто́юватимете |
| 3 особа | обсто́юватиме | обсто́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обсто́юю | обсто́юємо, обсто́юєм |
| 2 особа | обсто́юєш | обсто́юєте |
| 3 особа | обсто́ює | обсто́юють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обсто́юючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обсто́ював | обсто́ювали |
| жін. р. | обсто́ювала | |
| сер. р. | обсто́ювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обсто́юваний | ||
| Безособова форма | ||
| обсто́ювано | ||
| Дієприслівник | ||
| обсто́ювавши | ||