| обтура́тор – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | обтура́тор | обтура́тори |
| родовий | обтура́тора | обтура́торів |
| давальний | обтура́тору, обтура́торові | обтура́торам |
| знахідний | обтура́тор | обтура́тори |
| орудний | обтура́тором | обтура́торами |
| місцевий | на/в обтура́торі | на/в обтура́торах |
| кличний | обтура́торе* | обтура́тори* |