| обу́рливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обу́рливий | обу́рлива | обу́рливе | обу́рливі |
| родовий | обу́рливого | обу́рливої | обу́рливого | обу́рливих |
| давальний | обу́рливому | обу́рливій | обу́рливому | обу́рливим |
| знахідний | обу́рливий | обу́рливу | обу́рливе | обу́рливі |
| орудний | обу́рливим | обу́рливою | обу́рливим | обу́рливими |
| місцевий | на/в обу́рливому, обу́рливім | на/в обу́рливій | на/в обу́рливому, обу́рливім | на/в обу́рливих |