| обхі́дливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обхі́дливий | обхі́длива | обхі́дливе | обхі́дливі |
| родовий | обхі́дливого | обхі́дливої | обхі́дливого | обхі́дливих |
| давальний | обхі́дливому | обхі́дливій | обхі́дливому | обхі́дливим |
| знахідний | обхі́дливий, обхі́дливого | обхі́дливу | обхі́дливе | обхі́дливі, обхі́дливих |
| орудний | обхі́дливим | обхі́дливою | обхі́дливим | обхі́дливими |
| місцевий | на/в обхі́дливому, обхі́дливім | на/в обхі́дливій | на/в обхі́дливому, обхі́дливім | на/в обхі́дливих |
| [рідко] | ||||