| обчо́вгуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обчо́вгуватися, обчо́вгуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обчо́вгуймося, обчо́вгуймось | |
| 2 особа | обчо́вгуйся, обчо́вгуйсь | обчо́вгуйтеся, обчо́вгуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обчо́вгуватимуся, обчо́вгуватимусь | обчо́вгуватимемося, обчо́вгуватимемось, обчо́вгуватимемся |
| 2 особа | обчо́вгуватимешся | обчо́вгуватиметеся, обчо́вгуватиметесь |
| 3 особа | обчо́вгуватиметься | обчо́вгуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обчо́вгуюся, обчо́вгуюсь | обчо́вгуємося, обчо́вгуємось, обчо́вгуємся |
| 2 особа | обчо́вгуєшся | обчо́вгуєтеся, обчо́вгуєтесь |
| 3 особа | обчо́вгується | обчо́вгуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обчо́вгуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обчо́вгувався, обчо́вгувавсь | обчо́вгувалися, обчо́вгувались |
| жін. р. | обчо́вгувалася, обчо́вгувалась | |
| сер. р. | обчо́вгувалося, обчо́вгувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обчо́вгувавшись | ||