обшмо́рганий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обшмо́рганий | обшмо́ргана | обшмо́ргане | обшмо́ргані |
родовий | обшмо́рганого | обшмо́рганої | обшмо́рганого | обшмо́рганих |
давальний | обшмо́рганому | обшмо́рганій | обшмо́рганому | обшмо́рганим |
знахідний | обшмо́рганий | обшмо́ргану | обшмо́ргане | обшмо́ргані |
орудний | обшмо́рганим | обшмо́рганою | обшмо́рганим | обшмо́рганими |
місцевий | на/в обшмо́рганому, обшмо́рганім | на/в обшмо́рганій | на/в обшмо́рганому, обшмо́рганім | на/в обшмо́рганих |
[розм.] |