| обшпуго́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обшпуго́ваний | обшпуго́вана | обшпуго́ване | обшпуго́вані |
| родовий | обшпуго́ваного | обшпуго́ваної | обшпуго́ваного | обшпуго́ваних |
| давальний | обшпуго́ваному | обшпуго́ваній | обшпуго́ваному | обшпуго́ваним |
| знахідний | обшпуго́ваний, обшпуго́ваного | обшпуго́вану | обшпуго́ване | обшпуго́вані, обшпуго́ваних |
| орудний | обшпуго́ваним | обшпуго́ваною | обшпуго́ваним | обшпуго́ваними |
| місцевий | на/в обшпуго́ваному, обшпуго́ванім | на/в обшпуго́ваній | на/в обшпуго́ваному, обшпуго́ванім | на/в обшпуго́ваних |
| [діал.] | ||||