| обі́жник – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | обі́жник | обі́жники |
| родовий | обі́жника | обі́жників |
| давальний | обі́жнику, обі́жникові | обі́жникам |
| знахідний | обі́жник | обі́жники |
| орудний | обі́жником | обі́жниками |
| місцевий | на/в обі́жнику | на/в обі́жниках |
| кличний | обі́жнику* | обі́жники* |
| [рідко] |