| | |
| обіли́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обіли́тися, обіли́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обілі́мося, обілі́мось, обілі́мся |
| 2 особа | обіли́ся, обіли́сь | обілі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обілю́ся, обілю́сь | обілимо́ся, обілимо́сь, обіли́мся |
| 2 особа | обіли́шся | обілите́ся, обілите́сь |
| 3 особа | обіли́ться | обіля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обіли́вся, обіли́всь | обіли́лися, обіли́лись |
| жін.р. | обіли́лася, обіли́лась |
| сер.р. | обіли́лося, обіли́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обіли́вшись |
