| | |
| обімліва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обімліва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обімліва́ймо |
| 2 особа | обімліва́й | обімліва́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обімліва́тиму | обімліва́тимемо, обімліва́тимем |
| 2 особа | обімліва́тимеш | обімліва́тимете |
| 3 особа | обімліва́тиме | обімліва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обімліва́ю | обімліва́ємо, обімліва́єм |
| 2 особа | обімліва́єш | обімліва́єте |
| 3 особа | обімліва́є | обімліва́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обімліва́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обімліва́в | обімліва́ли |
| жін. р. | обімліва́ла |
| сер. р. | обімліва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обімліва́вши |
