| | |
| обіпе́ртися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обіпе́ртися, обіпе́ртись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обіпрі́мося, обіпрі́мось, обіпрі́мся |
| 2 особа | обіпри́ся, обіпри́сь | обіпрі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обіпру́ся, обіпру́сь | обіпремо́ся, обіпремо́сь, обіпре́мся |
| 2 особа | обіпре́шся | обіпрете́ся, обіпрете́сь |
| 3 особа | обіпре́ться | обіпру́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обіпе́рся | обіпе́рлися, обіпе́рлись |
| жін.р. | обіпе́рлася, обіпе́рлась |
| сер.р. | обіпе́рлося, обіпе́рлось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обіпе́ршись |
