| | |
| обісла́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обісла́тися, обісла́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обішлі́мося, обішлі́мось, обішлі́мся |
| 2 особа | обішли́ся, обішли́сь | обішлі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обішлю́ся, обішлю́сь | обішлемо́ся, обішлемо́сь, обішле́мся |
| 2 особа | обішле́шся | обішлете́ся, обішлете́сь |
| 3 особа | обішле́ться | обішлю́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обісла́вся, обісла́всь | обісла́лися, обісла́лись |
| жін.р. | обісла́лася, обісла́лась |
| сер.р. | обісла́лося, обісла́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обісла́вшись |
